Станіслав Астахов

45-річний Стас родом з Чернігівщини. Працював дальнобійником, згодом — водієм у мережі «Ашан». Коли почався Майдан, подався туди. Мама в Стаса українка, батько росіянин, а Батьківщина — Україна. Тож коли ворог вдерся на рідну землю, Стас відразу почав возити волонтерську допомогу в найгарячіші точки, передусім у Щастя та Піски.

Влітку 2015 року потрапив під обстріл «Градів». Одержав сильні опіки обох ніг. Вирішив, що легко відбувся, і не звертався до лікаря, бо на фронті хлопці чекали на його бусик. Але рани не гоїлися. За кілька місяців на правій нозі почалася гангрена. В одній з обласних лікарень спочатку ампутували пальці на стопі, потім ногу нижче коліна. Перебуваючи вдома, Стас забув, що має лише одну ногу: невдало впав, травмував ліву ногу. Знову потрапив до обласної лікарні. Після операції з шунтування стан погіршився і вилився в закупорення судин. До того ж Стас підхопив важку форму грипу, через яку потрапив у реанімацію. Згодом у хлопця виявили ще й цукровий діабет у такій формі, коли вже потрібно колоти інсулін.

Знайомі ще з Майдану медики допомогли приїхати до Києва. Там профільні хірурги спершу ампутували праву ногу вище коліна. І після лікарського консиліуму вирішили, що через загрозу гангрени потрібно ампутувати й ліву ногу. Можливо, пощастить зберегти коліно.

Стас вже почав потроху вчитися ходити на протезі. Тепер журиться чи зможе стати на два. Всі свої заощадження витратив на волонтерську допомогу для фронту і на своє лікування. Тепер живе на пенсію 1 084 грн. Каже: «Я грошей у жодному разі не прошу», хоч йому більше ніж сутужно.

Охочі підтримати Стаса можуть переказувати кошти на рахунок у Приватбанку:
5167 9823 0041 2050
Одержувач: Станіслав Астахов