Микола Капланчук

Область: 
Івано-Франківська

Поранений 26-річний боєць Микола Капланчук з Коломиї Івано-Франківської області перебуває в Київському військовому госпіталі.

Батьків у нього немає, а дружині ні на кого полишити двох маленьких діточок.

Капланчук попросився на фронт добровольцем. Відправляли не багатьох і він туди не потрапив.  Але Микола помінявся з іншим хлопцем і зумів таки умовити дружину відпустити його в АТО. Так 19 серпня він за контрактом став служити кулеметником у 2-му батальоні 24-й окремій Яворівській механізованій бригаді.19 жовтня взвод Миколи відволікав на себе увагу ворога, роблячи «зелений коридор» основній колоні, яка везла підмогу 32 блокпосту біля с. Сміла на Луганщині.

Бійці потрапили у засідку. Почався артобстріл зі всіх боків. Купку українських вояків розстрілювали наче в тирі… Біля Миколи зі свистом пролетіла величезна болванка  РПГ, було не страшно, а якось незрозуміло і незвично…  Згодом хлопець здогадався, що поранений. Саме так – здогадався, бо хотів перезарядити кулемет, але з цього нічого не виходило – він не володів правою рукою… Далі – більше: ударною хвилею кулеметника скинуло з БТР, з неймовірною силою підкинуло тіло вгору і дуже боляче гепнуло об землю. Броник розірвало і на Миколу упав шматок заліза з палаючого поруч БТРу. Щоб не згоріти живцем, хлопець став перекачуватися, але опіки дістав дуже серйозні.Скотившись у кювет, вколов собі знеболююче, там пролежав дві з половиною доби. Знав, що перебуває на території контролюєму донськими козаками. Чув як терористи мінували наших загиблих, як добивали поранених. Вночі знов був сильний обстріл, навколо з дзижчанням пролітали кулі, смерть була зовсім поруч.

Що допомагало вижити Миколі? Насамперед молитва до Господа Бога і згадка про своїх діточок. У підсвідомій площині все ж жевріла надія, що знайдуть наші. І вони таки знайшли його – поранений почув рідну українську мову і подав голос. До нього важко було достатися, бо довкола були розтяжки і уламки снарядів.

Миколу врятували.У Київському військовому госпіталі Капланчуку лікують численні опіки обличчя та рук, перелом тазу, намагаються оживити недіючу руку. Про що мріє герой? Повернутися здоровим додому, у свою частину, у своє військове  містечко, ростити дітей.

Давайте допоможемо нашому захиснику здійснити його мрію. Якби не такі відчайдушні хлопці, як Микола і його побратими, ми б уже чули гуркіт ворожих гусениць по бруківці нашої столиці. Вони рятують нас, давайте ж постараємося врятувати одного з них:

Картка «ПриватБанку», 5168 7572 7198 4462, Микола Капланчук.

Джерело - Патріоти України

 

Оновлена інформація: 
05.01.2016
Микола пережив більше 12-ти операцій. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Social Share